Румунією прокотилися найбільші протести з часу революції 1989 року, після того як новий лівий уряд проштовхнув неоднозначні антикорупційні реформи.

Йдеться про нові поправки до кримінального кодексу країни, що, на думку опозиції, дозволять корумпованим політикам уникнути кримінальної відповідальності.

У відповідь сотні тисяч людей вийшли на вулиці Бухареста та інших румунських міст.

Ця антиурядова демонстрація стала найбільшою з часу падіння режиму Чаушеску.

Не обійшлося без насильства: в результаті зіткнень правоохоронців і рішуче налаштованих демонстрантів кілька учасників акції і двоє жандармів зазнали легких травм.

Причиною народного гніву сталa постанова уряду про декриміналізацію злочинів чиновників, збитки від яких становлять менше, ніж 200 тисяч леїв (100 тисяч євро).

Прем‘єр-міністр Румунії Сорін Гріндяну пояснив це рішення необхідністю розвантажити переповнені тюрми, а також – оновити кримінальний кодекс відповідно до основного закону країни, після того як конституційний суд зажадав перегляду десятків статей у ньому.

З 22 січня, як тільки стало відомо про плани уряду провести подібну постанову, люди почали виходити на вулиці. Учасники стихійних виступів побоюються, що після прийняття урядом змін до кримінального кодексу та постанови про амністію ув‘язнених, на свободу вийдуть корумповані політики, а також небезпечні злочинці.

Також напередодні, на знак протесту проти указу уряду, подав у відставку міністр бізнесу, торгівлі та підприємництва Флорін Миколу Жияну. Він став на бік держсекретаря Даніела Шандру, який напередодні звинуватив прем‘єр-міністра в тому, що той “перетворив держслужбу в службу особистим інтересам політиків з кримінальними проблемами”.

Президент Румунії Клаус Йоганніс був напередодні серед протестувальників. У четвер він подав позов до конституційного суду Румунії з вимогою анулювати рішення уряду про амністію засуджених за звинуваченням у корупції. За його словами, “йдеться про конституційний конфлікт між урядом, судовою системою і парламентом”. Йоганніс закликав чинну Соціал-демократичну партію Румунії (СДП) скасувати спірну постанову, а також провести референдум.

“Серйозну стурбованість” цією кризою висловила Єврокомісія, на думку якої, недавні заходи уряду ставлять під сумнів багаторічну боротьбу з корупцією в цій найбіднішій (після Болгарії) країні ЄС. У відповідь прем‘єр-міністр запевнив Брюссель, що антикорупційна політика залишається пріоритетом офіційного Бухареста. Безпрецедентну реакцію на цю постанову продемонструвала і низка інших держав – США, Канада, Німеччина, Франція, Нідерланди. Їх посольства в спільній ноті заявили, що поділяють стурбованість Єврокомісії.

Ті, хто з 22 січня виходять на вулиці, мають багато претензій до чинної Соціал-демократичної партії Румунії. У парламенті нового скликання у неї 154 з 329 місць. Ліві перемогли на останніх виборах в грудні 2016 року, але це не означає, вважають маніфестанти, що у них є право підганяти під свої потреби кримінальний кодекс та основний закон країни.

Боротьба з корупцією в Румунії найбільше вдарила саме по соціал-демократах. Їх лідер Лівіу Драгнеа фігурує у справі про фіктивні посади. Від посади прем‘єр-міністра йому довелося відмовитися через вердикт в іншій справі – про фальшування на виборах.

Тому не випадково, переконані демонстранти, уряд запланував амністію кількох тисяч ув‘язнених, серед них і політиків з СДП.

Учасники протесту кажуть:

“Річ не в одному указі, а у політиці загалом. Серйозно, ми вже втомилися від одного і того ж. Ми зібралися тут разом не для того, щоб змінити цей уряд. Мова йде про людей, а не про купку політиків, які видають закони заради своєї вигоди”.

Попри масові протести прем‘єр-міністр Румунії Сорін Ґріндяну заявив, що у відставку не піде.